Misericordia et misera (13)

Наш час – це час милосердя. Цими словами Папа Франциск підсумовує свій Апостольський лист «Misericordia et misera» (Милосердя і нещасна), що був підписаний у день закриття Святих Дверей базиліки Святого Петра з нагоди завершення позачергового Ювілею, присвяченого Божому милосердю. В ньому Глава Католицької Церкви підбиває підсумки цього періоду благодаті й пропонує напрямні на найближчий період.

За словами Святішого Отця, досвід Ювілею «закарбував у нас» слова святого Петра: «Колись ви не були помилувані, тепер, натомість, отримали милосердя». І не слід «заздрісно затримувати» одержане для себе, але «ділитися ним зі страждаючими братами й сестрами», тому необхідно, щоб «наші спільноти відкрилися», аби подбати про те, щоб «через свідчення віруючих кожного досягнула Божа ніжність».

«Це час милосердя. Кожен день нашого шляху позначений присутністю Господа Бога, Який провадить наші кроки силою благодаті, яку Святий Дух вливає у серця, аби формувати їх та вчиняти здатними любити. Це час милосердя для всіх і для кожного, щоб ніхто не міг подумати, що є чужим для Божої близькості та могутності Його ніжності. Це час милосердя, призначений для того, щоби слабкі й беззахисні, далекі й самотні, змогли відчути присутність братів і сестер, які підтримують їх в їхніх потребах. Це час милосердя, аби убогі відчули на собі шанобливий та уважний погляд тих, які перемігши байдужість, відкривають те, що є суттєвим в житті. Це час милосердя, призначений для того, щоб кожен грішник не втомлювався просити прощення та відчути обійми Отця, Який завжди приймає та пригортає», – пише Папа Франциск.

У цьому контексті, згадуючи про досвід переживання «Ювілею людей, які страждають від суспільного виключення», Святіший Отець зазначив, що в день, коли в дієцезіях та санктуаріях світу зачинялися Двері Милосердя, він відчув, що слід в усій Церкві відзначати Всесвітній день бідних, і проводити це відзначення у неділю, яка випереджує Урочистість Господа Нашого Ісуса Христа, Царя Всесвіту, «Який ототожнив Себе з найменшими та бідними й судитиме нас на основі діл милосердя».

«Це буде день, який допоможе громаді й кожному охрищеному замислитися над тим, як бідність лежить у серці Євангелія та над тим, що доки Лазар лежатиме при дверях нашого дому (пор Лк 16,19-21), доти не будуть можливими ні справедливість, ні суспільний мир. Цей день також буде справжньою формою нової євангелізації (пор Мт 11,5) для оновлення обличчя Церкви в її постійному душпастирському наверненні задля того, щоб бути свідком милосердя» (ММ 21), – пише Папа, завершуючи свій Апостольський лист згадкою про Пресвяту Богородицю:

«На нас завжди звернені милосердні очі Пресвятої Богоматері. Вона першою відкриває шлях та супроводжує нас у свідченні любові. Мати Милосердя збирає всіх під Свій Покров, як це часто представлено у творах мистецтва. Ввіряймося Її материнській допомозі та слідуймо за Її постійним запрошенням вдивлятися в Ісуса, променіюче обличчя Божого милосердя» (ММ 22).